Перевірка контрагента

Які причини недобросовісності?

Перше, що варто розуміти – недобросовісність може бути викликана різними факторами. Залежно від цих факторів, недобросовісних контрагентів можна поділити на 2 категорії:

➡️ «потопленики». Це ті компанії, які потрапили під фактори фінансової нестабільності та не здатні вжити правильних заходів для виходу з цієї ситуації. Їх керівники намагаються за будь-яку ціну врятувати свій бізнес від краху. Їм вкрай та за будь-яких умов потрібні кошти тут та зараз. Хоча вони не мають прямого умислу завдати збитків іншим, але у пошуках «швидких грошей» вступають у договірні відносини. Їм самим важко зрозуміти, що фінансовий колапс для них є незворотнім і лише питанням часу. Їх проблеми з фінансами є підґрунтям порушення договірних зобов’язань.
Також часто трапляються випадки, коли контрагенти з тривалою історією взаємовідносин з тих самих причин приховують інформацію про проблеми і обманюють партнерів;

➡️ шахраї. Це ті компанії, які з самого початку націлені на заволодіння значними коштами шляхом обману. Вони умисно роблять дії, щоб увійти до вас у довіру, а потім під маніпулятивним приводом отримати кошти або ліквідний товар та зникнути, не виконуючи зобов’язань.
До речі, часто такі махінації проводяться із залученням співробітників всередині компанії. Нечесні дії можуть бути наслідком особистих інтересів окремих співробітників, які використовують своє становище для власного збагачення.

Фірма-шахрай чи банкрут?

Виходячи з вище викладеного, можна зрозуміти, що обидва типи недобросовісних контрагентів об’єднує те, що, по-перше, вони сприймають ваш бізнес як донора коштів чи продукції, по-друге, обидва зловживають вашою довірою.

Проте в іншому вони значно різняться, бо «потопленики» зазвичай можуть похизуватися своєю історією та минулими проектами, певною матеріально-технічною та експертною базою. При цьому вони приховують свої фінансові проблеми та наявність конфліктних ситуацій чи судових справ.

Натомість шахраї намагаються робити акцент на показовій статусності: престижні машини та офіс, дороге взуття та аксесуари тощо, та показовій «чистоті»: нещодавно отриманих дозвільних документах, сертифікатах чи нагородах, тобто те, що можна швидко купити. Зазвичай, якщо копнути глибше, то цей «картковий будинок» розвалюється.

Важливо розрізняти ці два типи недобросовісних контрагентів, оскільки банкрутство – це наслідок невдачі у бізнесі чи некваліфікованого керівництва, тоді як шахрайство – це навмисне злочинне діяння.

Які дії мають насторожити?

За результатами аналізу таких ситуацій вдалося встановити деякі закономірності у поведінці нечесних контрагентів. Якщо ви помітите хоч якийсь з них у діях своїх постачальників чи клієнтів, це має вас насторожити та є підставами для проведення перевірки. Серед них:

➡️ різка зміна обсягів операцій. Якщо ваш покупець, який має відстрочку платежу, більш-менш стабільно споживає вашу продукцію, а потім одразу робить замовлення у рази більше, то не поспішайте радіти. Можливо це остання заявка;

➡️ додаткові замовлення при непогашених боргах. Аналогічна ситуація може бути, коли замовник поступово або різко намагається збільшити вашу дебіторську заборгованість. Іноді навіть маніпулюючи строками розрахунків, якщо не буде чергової поставки;

➡️ пропозиція занадто вигідних умов. Інша ситуація з постачальниками, з якими ви працюєте на умовах передоплати. Якщо надійшла надто вигідна пропозиція, то тут може бути два варіанти подій: або поставка не відбудеться, або так намагаються швидко скинути товар, отриманий у порядку вище описаних способів;

➡️ часта зміна банківських реквізитів. Щоб ускладнити вирішення спірних або судових процесів, компанії часто маніпулюють рахунками у банках. Такі дії вживаються у слабких позиціях та з метою затягування часу. А ще зміна банківських реквізитів може бути ознакою отримання контрагентом кредитних ресурсів і на вимогу банку, що їх видав, переведенням своїх фінансових потоків до нього. І не факт, що це дозволить контрагенту вирости або вирівняти фінансове становище;

➡️ наявність інсайдерської інформації. Найбільшим обсягом інформації володіють працівники компанії. Яких би керівники не намагалися вживати заходів, проте зупинити плинність кадрів та розповсюдження інформації фактично неможливо. Достатньо підтримувати добрі відносини з лінійними спеціалістами, у т.ч. колишніми контрагента. Часто інформація від них буде тією самою «палочкою-виручалочкою».

Які ознаки компанії-шахрая?

Найважче розпізнати компанію-шахрая, бо вони мають чіткий план та роблять усе, щоб увійти до вас у довіру. Будьте пильними, особливо на стадії початку взаємовідносин з новими контрагентами.

Звертайте увагу на наступні моменти:
👉 вони недавно створені або перереєстровані, так як зазначена фірма не створена для тривалої роботи, а від початку є інструментом злочину, її створюють або купують безпосередньо перед вчиненням такого злочину. Особи, які використовують її, або не мають наміру нести додаткові витрати з утримання, або намагаються мінімізувати такі витрати;
👉 вони зареєстровані на підставних осіб, які можуть або знати про те, що на них зареєстрована фірма, але бути відстороненими від ведення справ, або навіть і не знають про реєстрацію на них фірми. Особи, які використовують такі компанії, не бажають бути офіційно пов’язані з нею;
👉 має ознаки успішної багатої компанії, але це протирічить або строку її існування на ринку, або про яку ніхто не знає, у т.ч. інтернет. Скоріш за все це штучно створена показовість;
👉 інший випадок, коли вони не мають свого офісу, а тому часто проводять зустрічі у чужих офісних приміщеннях або в кафе;
👉 вони мають нещодавно отримані підроблені або не мають необхідних документів. При цьому завжди акцент робиться на них та заявляється, що всі документи належним чином отримані і навіть надаються вигадані їх реквізити;
👉 переговори ведуть не керівники таких фірм, а псевдо-менеджери;
👉 вартість пропонованої угоди, як правило, вимірюється сумою від $3000, оскільки інакше операція не окупає вкладень в таку юрособу;
👉 часті спроби встановити з особою, що приймає рішення, приятельські чи товариські відносини шляхом залучення до позаробочого проведення часу (відвідування заходів, ресторанів тощо).

Як перевірити контрагента?

Перевірка контрагента має включати декілька етапів.

Почніть зі збору максимально можливої інформації про компанію, використовуючи відкриті джерела: офіційні реєстри, аналітичні портали та відгуки інших бізнес-партнерів. Зверніть увагу на фінансові показники та історію компанії. У нагоді стануть дані Державного реєстру та ресурсу YouControl, онлайн реєстри судових справ та боржників, реєстри ліцензій та сертифікатів, відгуки про компанію, у т.ч. як про роботодавця.

Наступний крок – провести зустрічі з керівником контрагента та основним власником, відвідати їх офіс та виробничі потужності, якщо це можливо. Це допоможе отримати реальне уявлення про масштаби та характер діяльності компанії.

До речі, використання послуг спеціалізованих агенцій, які займаються перевіркою контрагентів, також може бути ефективним заходом.

Що робити, якщо обманули?

Пам’ятайте, жодна попередня перевірка не показує благонадійності та не дасть гарантію 100%-чесності контрагента. У бізнесі може бути все: навіть стабільний постачальник може підвести. Якщо ви все ж «попалися на вудку» шахраїв, важливо діяти швидко та рішуче.

Перш за все, необхідно зібрати всі докази шахрайства: документи, електронні листи, записи розмов тощо. Це допоможе при зверненні до правоохоронних органів. Наступним кроком є юридична консультація та підготовка позову до суду. Важливо пам’ятати, що шахрайство – це кримінальне правопорушення, і винні мають нести відповідальність за свої дії.

Крім того, варто проінформувати інших бізнес-партнерів про випадок шахрайства, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому. Не забувайте про взаємовиручку: розмістіть інформацію у відкритих Інтернет-джерелах, щоб вона стала доступною іншим підприємствам і допомогла їм уникнути негативних наслідків.

Виконання цих рекомендацій дозволить ефективно перевіряти контрагентів, мінімізувати ризики шахрайства та захистити свій бізнес від фінансових втрат.