ФОРМА-ПІДТВЕРДЖЕННЯ № 6 | Дніпро, Київ, Матеріали, Одеса, Харків | FIRM.UA
 

ми з Вами з 1999 року

Форма-підтвердження № 6

Кожне підприємство, щорічно повинно подавати державному реєстратору реєстраційну картку за формою № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу. Відповідно до статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати його державної реєстрації, протягом одного місяця зобов’язана подати державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

При заповненні та поданні зазначеної форми № 6 необхідно враховувати як загальні норми діловодства, так і юридичні тонкощі, напрацьовані на практиці.

У реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу (Форма № 6) вказується ідентифікаційний код юридичної особи, повне найменування юридичної особи, організаційно-правова форма юридичної особи та скорочене найменування юридичної особи. Форма № 6 завіряється обов’язково печаткою та підписом директора. Заповнюється і видається тільки перша сторінка Форми № 6.

У випадку, якщо реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу заповнює і подає державному реєстратору не Директор цієї юридичної особи, то на особу, яка буде заповнювати та подавати Форму № 6 видається довіреність. Але в будь-якому випадку реєстраційна картка завіряється печаткою підприємства.

Наслідки

У випадку, якщо юридична особа не подало реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом встановленого Законом України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” строку, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У наслідку цього, згідно статті 21 п. 8 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” Виписка з Єдиного державного реєстру не видається юридичним особам, у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису “відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу” або наявності запису “відсутність особи за місцезнаходженням”. Як випливає з “Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” внесення до Єдиного державного реєстру запису про статус відомостей про юридичну особу “не підтверджено” є однією з підстав анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Ця норма дуже широко застосовується податковими органами та держреєстраторами щодо платників податків. Обумовлено це, на наш погляд, декількома обставинами:
– поширеними випадками реєстрації юридичних осіб за місцем проживання одного із засновників. Звичайно, в таких випадках мало хто буде фактично вести господарську діяльність у своїй квартирі або розмістить у ній офіс, а тому є формальні підстави для висновку про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням;
– не всі бухгалтери та керівники інформовані про те, що з 16.03.2010 р. вступила в силу нова редакція ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» Зазначена норма встановила обов’язок юридичних осіб щорічно подавати державному реєстратору підтвердження відомостей про себе.
– нерідкі випадки, коли з невідомих причин податківці «не знаходять» платника податків, а запити держреєстраторів до нього чомусь «не доходять».

Практика

Масштабність використання податковою службою саме зазначеної норми ще не означає її високого ступеня ефективності на практиці, оскільки як податківці, так і державні реєстратори допускають багато помилок, які платник податків може звернути на свою користь.

Ініціювати перед держреєстратором питання перевірки місцезнаходження може тільки державна податкова служба (див. абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Слід приділити увагу розділу XII «Встановлення місцезнаходження платників податків» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979 До речі, додатком № 21 до зазначеного Порядку затверджено форму № 18-ОПП «Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням ». Саме цю форму податкова надсилає реєстраторові.

Після її отримання останній протягом 5 робочих днів зобов’язаний направити особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору підтвердження форми № 6 (абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію»). Звертаємо увагу на те, що закон встановлює вимогу щодо направлення реєстратором повідомлення виключно рекомендованим листом. Надалі, якщо доказів такого напрямку не буде встановлений, це може бути аргументом на користь платника податків.

Досить поширена думка, що платник податків повинен відреагувати на таке повідомлення реєстратора протягом одного місяця. При цьому фахівці (у тому числі – державні реєстратори) посилаються на абз. 1 ч. 14 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію»: У цій нормі йдеться про черговий, щорічному підтвердження відомостей про юридичну особу, передбаченому абз. 1 ч. 12 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію», а не про перевірку місцезнаходження в порядку, передбаченому абзацом 2 зазначеної норми. Єдине, на наш погляд, підстава для внесення до ЄДРПОУ запису про відсутність особи за її місцезнаходженням передбачено абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію» – повернення держреєстратору рекомендованого листа з його повідомленням.

Однак держреєстратори цієї різниці помічати не хочуть, а тому при отриманні будь-якого повідомлення від держреєстратора слід з дотриманням місячного терміну таки подати вищезазначену Форму № 6-підтвердження. Звертаємо увагу, що ч. 14 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію» на відміну від ч. 11 тієї ж статті говорить саме про необхідність подання (а не напряму) Форми № 6-підтвердження. Тому рекомендуємо не відправляти форму поштою, сподіваючись, що лист дійде вчасно, а особисто відвідати держреєстратора та подати йому підтвердження власноруч або через представника. Не забувши, звичайно, отримати відповідну відмітку на другому примірнику.

Законодавство

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (далі – Закон) не пізніше тринадцяти місяців з дня подачі (надіслання рекомендованим листом) останньої реєстраційної картки, що містить відомості про підприємство, юридична особа зобов’язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Форми реєстраційних карток затверджені наказом Держкомпідприємництва від 20 квітня 2007 року N 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 3 травня 2007 р. за N 447/13714.Согласно вищезгаданого наказу реєстраційними картками, що містять відомості про юридичну особу, є картки N 1 – 6.

Коментар спеціаліста

У минулому році одним з найбільш поширених способів боротьби податківців з платниками податків стала процедура анулювання реєстрації платника ПДВ. За популярністю серед працівників податкової служби, не подача форми № 6 це, ймовірно, другий після нікчемних правочинів вид фіскального зброї масового ураження, а тому, щоб йому вдало протидіяти, його потрібно вивчити, і неухильно виконувати.

Пункт 184.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) містить цілих 11 підстав, наявність кожного з яких буде мати наслідком виключення платника податків з переліку «обраних». Але практика показує, що податківцям для ефективного зменшення популяції платників ПДВ вистачило б і половини цього арсеналу. Так, дуже часто використовуються такі підстави: п.п. «Ж» п. 184.1 ПКУ – до ЄДРПОУ є запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Ця норма застосовується податківцями, мабуть, у більш ніж половині випадків примусового анулювання реєстрації платника ПДВ.

Обумовлено це, на наш погляд, декількома обставинами, але основне з них є той факт, що не всі бухгалтери та керівники обізнані про необхідність підтвердження за формою № 6.

Особливо необхідно відзначити, що самим негативним наслідок позбавлення ПДВ підприємства є умовний продаж активів підприємства, іншими словами при позбавлення статусу ПДВ підприємство автоматично має 20% обороту бюджету. Виходячи з вище викладеного, настійно рекомендую з повною відповідальністю поставитися до подачі підтвердження форми № 6.


© ГК "ФінІнКом" 1999-2019 FIRM.UA - рішення для бізнесу