Кожне підприємство при реєстрації декларує в статутних документах своююридичну адресу (адресу місця знаходження). Сама реєстрація проводиться у відповідних територіальних державних органах.
Згідно ст. 93 Цивільного кодекса України, що став чинним з 01 січня 2011 року, «місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності або розташування офісу, з якого проводиться керівництво діяльністю юридичної особи (в основному перебуває керівництво), а також здійснюється керування й облік».У якості юридичної адреси може використатися адреса:
1) власної квартири;
2) фактично орендованого приміщення;
3) придбана юридична адреса.
Ст. 813 Цивільного кодексу України та ст. 6 Житлового кодексу України передбачає використання житлового приміщення тільки для проживанняу ньому фізичних осіб.Таким чином, розміщення офісу у квартирі порушує вимоги законодавства. Така адреса не дозволяє пройти акредитацію на митниці, одержати ряд дозволів і ліцензій.
Більше того, у цьому випадку квартира є офісним приміщенням з відкритим доступом для контролюючих і правоохоронних органів (без відповідного рішення суду).
Кращий із варіантів – це другий – використання фактичної адреси.
Однак, багато компаній на стадії реєстрації не мають потреби в орендованому приміщенні за характером роботи або не готові нести великі витрати на оренду. А зміна офісу тягне внесення змін у статутні документи (відповідно, додаткові витрати).
На допомогу приходить третій варіант – придбана юридична адреса. Тепер детальніше про нього.
У Києві зараз досить пропозицій щодо надання приміщень із спільним використанням (юридичні адреси), їх можна розділити на три види:
– надання неіснуючого приміщення або без яких-небудь правових підстав на те;
– надання приміщення без відома власника;
– надання приміщення з відома власника.
Надання під юридичну адресу неіснуючого будинку або приміщення без яких-небудь правових підстав на те – це чистої води шахрайство. Основними ознаками є його дешевизна й продаж документів з рук.
Надання під юридичну адресу приміщення без відома власника теж тягне наслідки. Договори можуть надавати як орендарі, так і суборендарі офісу, але без письмового дозволу власника. У цьому випадку при перевірці податкові органи не займаються пошуком фірми, що надає юридичні адреси. Вони звертаються із запитом до власника приміщення. Власник, у свою чергу, не підтверджує місце знаходження третіх осіб. Досить кілька таких перевірок, щоб власник розірвав договір оренди з ініціатором продажу юридичних адрес, а податкова заблокувала роботу всіх підприємств за цією адресою.
Маючи на руках прямий договір оренди із власником на реальне приміщення, здавалося б, можна забути про проблеми з органами, що перевіряють, з акредитацією на митниці, з одержанням ліцензії, але це не зовсім так. Якісна юридична адреса також має сервіс-підтримку:
– поштове обслуговування. Неякісне обслуговування або його відсутність рано або пізно приводить до того, що державний реєстратор ставить у реєстрі позначку про фірму «не перебуває за адресою», а податкова інспекція блокує адресу;
– секретарське обслуговування. Багато питань щодо правильності нарахування податків, здачі звітності й т.д.,інспектори фондів і податкової вирішують, подзвонивши на номер (не мобільний), зазначений у Довідці статистичного управління підприємства. Завдяки цьому можна уникнути позапланових виїзних перевірок і навіть виписки штрафів;
– підтримку податкових органів. Податківці чудово знають про всі юридичні адреси. Якщо адреса якісна, то вона не має проблем із проходженням, але якщо «заплямована» -проблем не оберешся.
Відсутність комплексного обслуговування юридичної адреси приводить до блокування діяльності підприємства.
Відповідно все має свою ціну: гарна адреса коштує дорого.
