Статутний капітал

Що таке статутний капітал?

Більшість новачків, які засновують свій бізнес, невірно оперують статутним капіталом. Для них це лише чергова юридична вимога, яка має бути визначена, бо того вимагає законодавство і юристи без цього не проведуть реєстраційні процедури. Однак це в корні невірно.

Статутний капітал – це не просто цифра у статутних документах, це:
👉 оголошення вартості запуску компанії, її базовий ресурс для фінансування старту;
👉 демонстрація розмежування впливу та відповідальності партнерів;
👉 обсяг готовності нести фінансову відповідальність у випадку невдачі.

Саме тому законодавство вимагає фіксування такої суми у момент створення юридичної особи у реєстраційних документах.

На жаль, часто новостворені бізнеси формально встановлюють капітал “для галочки”: 1000 грн – і все, питання закрите. Але це більше схоже на декларацію профанства, ніж на реальну базу для роботи. Ця сума прямо впливає на репутацію компанії, її сприйняття з боку банків, партнерів і навіть потенційних клієнтів. Чимало компаній свідомо підвищують капітал, щоб зміцнити імідж, привернути інвесторів або створити додаткову “подушку безпеки”.

Які допускають помилки при визначенні?

Найбільш поширені помилки, які допускаються при визначенні статутного капіталу, наступні:

➡️ визначення капіталу “з повітря”. Засновники не враховують потреб бізнесу, не розробляють бізнес-план або хоча б фінансові розрахунки, не беруть до уваги жодної фінансової логіки;

➡️ невідповідність капіталу реальним потребам бізнесу. Якщо компанія збирається бути виробником або торгувати дорогим обладнанням, або надавати фінансові послуги, то капітал у розмірі 1000 грн виглядає несерйозно;

➡️ ігнорування зазначення строку формування. Мало хто знає, але учасники самостійно визначають його;.

➡️ неправильна структура внесків. Наприклад, один із засновників обіцяє внести обладнання, а потім виявляється, що воно застаріле або його вартість перебільшена;

➡️ невірний розподіл внесків учасників. Розподіл часток, навіть не внесених, впливає на управління компанією;

➡️ формальне внесення капіталу. З юридичної точки зору його треба внести протягом певного строку, але на практиці іноді це відкладають або ігнорують взагалі.

Які є податкові преференції?

Важливо знати, що внески до статутного капіталу не включаються у базу оподаткування. На відміну від інших способів фінансування бізнесу, це єдиний механізм, що звільнений від оподаткування. Якщо належним чином не використати потенціал статутного капіталу або невірно його сформувати, то бізнес понесе додаткові витрати у формі податкового навантаження.

От дивіться. Бізнесу на старті потрібні будуть кошти для закупівлі обладнання, покриття витрат до досягнення точки окупності тощо. Такі кошти можна надавати у два способи: як внесок до статутного капіталу – без податків або як фінансова допомога – збільшує валові доходи, якщо не повернена протягом року.Що вигідніше?

Також більш доцільно з точки зору оптимізації оподаткування формувати капітал коштами і лише потім купувати обладнання, ніж його закупівля учасником за власні кошти з подальшим внесенням до статутного капіталу. Так зазвичай оптимізується податок на додану вартість.

Ще одним важливим фактором оголошення реального розміру внеску є податкові наслідки при виході зі складу учасників або при продажу своєї частки. З точки зору оподаткування доходу фізичної особи такий внесок є її інвестиційним збитком та зменшує базу оподаткування від відчуження корпоративних прав.

Іншими словами, статутний капітал – це легальний та надійний спосіб податкової оптимізації.

Як визначити розмір капіталу?

Це питання не скільки юридичне, як стратегічне. Визначаючи розмір капіталу, слід відповісти на кілька запитань:
👉 скільки потрібно коштів для безперебійного запуску діяльності?
👉 чи будемо ми працювати з великими контрагентами, які оцінюють платоспроможність?
👉 чи планується залучення інвесторів або участь у тендерах?
👉 який рівень ризиків у нашій галузі?

В ідеалі – зробити бізнес-план і з нього вивести мінімальний розмір фінансової подушки, яка дозволить компанії працювати перші 3–6 місяців. Це і буде оптимальний розмір статутного капіталу.

Є ще один підхід – репутаційний. Якщо компанія хоче виглядати серйозно перед ринком, капітал має бути відповідним. Наприклад, у будівельній сфері чи юридичних послугах більший капітал – це сигнал: компанія не зникне завтра.

Також важливо врахувати кількість засновників і пропорції внесків. Іноді капітал штучно занижують, щоб уникнути “складних” доль у власності. Але така стратегія може обернутися проти компанії у разі конфліктів.

Чим можна формувати капітал?

Гроші – це найочевидніший і найкращий засіб, але далеко не єдиний. Статутний капітал також можна формувати:
👉 майном (обладнання, техніка, меблі);
👉 правами користування (наприклад, на приміщення);
👉 нематеріальними активами (програмне забезпечення, торгові марки, патенти);
👉 облігаціями, акціями, цінними паперами (для великих підприємств).

Проте прошу враховувати, що при формуванні частки в інший спосіб, окрім коштів має свої особливості.

По-перше, складність оцінки такого майна або нематеріальних активів. Вона має бути адекватна та підтверджена. Зазвичай це робота оцінювача, що ускладнює, але й забезпечує прозорість.

По-друге, часто не достатньо лише скласти акт про передачу такого актив, бо законодавством встановлений спеціальний режим реєстрації прав. А ще правила такої реєстрації, як правило, не передбачають підставами процедуру передачі до статутного капіталу та вимагають укладання додаткових угод, сплати податків та покриття нотаріальних витрат.

Рекомендуємо перед прийняттям рішення про засоби, якими формуватиметься статутний капітал, отримати консультацію у юриста.