Податкова система
📑 З цієї статті дізнаєтеся про:
Чи складна податкова система?
Податки — це основа існування будь-якої держави. Вони фінансують армію, освіту, медицину, інфраструктуру тощо, тобто усе те, без чого неможливе функціонування суспільства. Україна не є винятком. І хоча ставлення підприємців до податків часто емоційне, варто почати з розуміння того, що податкова система — це не «каральний механізм», а інструмент фінансування державних потреб.
Як не дивно, сама структура податкової системи України є однією з відносно не складних у світі. Згідно даних Doing Business, вона посідає 65 сходинку з 190. Невелика кількість основних податків, чітко визначені ставки, можливість вибору між загальною та спрощеною системами — усе це створює доволі зручні умови для бізнесу. Більше того, у рейтингах Світового банку за простотою адміністрування податків Україна демонструє кращі позиції, ніж низка країн ЄС, таких як Болгарія, Італія та Польща.
Законодавець істотно зменшив кількість регуляторних документів, об’єднав окремі податкові акти в єдиний Податковий кодекс та поступово переходить до цифровізації процесів. Крім того, знижується кількість дублювань і колізій, а електронні сервіси ДПС значно полегшують подання звітності.
Втім, ключові проблеми, які лишилися та не дозволяють зайняти кращі місця – це відносно високі ставки податків та практика застосування законів, яка нерідко ускладнює розуміння. Інтерпретації контролюючих органів, нестача офіційних роз’яснень або їх суперечливість, зміни у підходах без належного інформування — саме ці фактори створюють плутанину.
Таким чином, податкова система України — це не «хаос», а відносно зрозуміла структура, яка стає ще прозорішою завдяки поступовим реформам. Головне — не боротися з нею, а вивчити її правила гри.
Що таке загальна система?
Загальна система оподаткування — це формат, при якому підприємець або компанія обліковує усі доходи та витрати, а податки нараховуються з прибутку. Вона передбачає детальне ведення бухгалтерії, аналіз кожної статті доходів та витрат, складання та періодична подача звітності.
Юридичні особи на загальній системі сплачують податок на прибуток за ставкою 18%, що сплачується з фінансового результату, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. При цьому використовуються коригування згідно з нормами Податкового кодексу — що може значно вплинути на кінцеву суму податку.
Для ФОПів загальна система — це дохід мінус витрати. Ставка податку становить 18% + 5% військового збору. Однак тут є важливий нюанс: потрібно документально підтвердити витрати. Без цього вони не зменшать оподатковуваний дохід.
Ця система — не для новачків. Вона вимагає високого рівня фінансового контролю, дисципліни та знань. Проте саме вона дозволяє гнучко враховувати всі бізнес-процеси, оптимізувати податкове навантаження та працювати з великими контрагентами, для яких прозора звітність — ключовий фактор у виборі партнера.
Загальна система оподаткування ускладнюється податком на додану вартість (до 20%). При досягненні обсягу обороту в 1 мільйон гривень, суб’єкт господарювання в обов’язковому порядку стає платником ПДВ або може перейти на спрощену систему оподаткування. Нажаль, Україна у питанні моніторингу та обліку ПДВ перейняла не найкращий досвід, а саме болгарський.
Що таке спрощена система?
Спрощена система оподаткування або як її ще називають «єдиний податок» — це варіант для тих, хто хоче зосередитися на бізнесі, а не на паперовій тяганині. Її суть — у фіксованій або відносно просто обрахованій ставці податку залежно від групи платника. Вона існує у чотирьох групах, кожна з яких має свої умови, обмеження та правила.
1 група — для ФОПів з діяльністю у сфері роздрібної торгівлі на ринках або з побутовими послугами. При цьому ліміт виручки на рік становить 167 розмірів мінімальної ЗП;
2 група — для ФОПів, які працюють з фізичними особами або іншими ФОПами у сфері послуг, торгівлі, ресторанного бізнесу. Ліміт виручки – до 834 мінімальних заробітних плат на рік;
3 група — найпопулярніша серед малого бізнесу; дозволяє працювати як з фізичними, так і юридичними особами, з обсягом доходу до 1167 мінімальних ЗП на рік;
4 група — для аграріїв, що сплачують фіксований податок залежно від площі земельних ділянок.
Ставки встановлюються або у фіксованому розмірі (1 та 2 група), або у відсотках від доходу (3 група: 5% або 3% + ПДВ). Бухгалтерія мінімальна, звітність спрощена, перевірки рідші.
Але є обмеження: заборона на деякі види діяльності, обмеження за кількістю працівників, неможливість працювати з великими компаніями-замовниками, які потребують ПДВ-рахунків та повного пакету документів.
Ця система — про зручність, простоту та швидкий старт. Але для масштабного бізнесу вона швидко стає «тісною».
Які додаткові збори існують?
Окрім основних податків, українське законодавство передбачає низку обов’язкових зборів, які можуть впливати на бізнес-фінанси. І часто саме вони стають неприємною несподіванкою для підприємців. Серед них:
➡️ єдиний соціальний внесок — сплачується з фонду оплати праці (22% від зарплати) або у фіксованому розмірі для ФОПів
➡️ військовий збір — 1,5% із доходу фізосіб, включаючи зарплату та дивіденди
➡️ екологічний податок — для підприємств, що здійснюють викиди, скиди або розміщують відходи
➡️ туристичний збір — для готелів, хостелів та інших суб’єктів туризму
➡️ місцеві податки — податок на майно, землю, оренду тощо, що встановлюється органами місцевого самоврядування
ЄСВ є особливо важливим — навіть за відсутності доходу ФОП зобов’язаний сплатити мінімальний внесок. Це часто стає причиною закриття підприємницької діяльності серед сезонного чи тимчасового бізнесу.
Тому перед стартом важливо оцінити повну картину обов’язкових платежів, а не лише ставку єдиного податку чи ПДВ. Інакше можна опинитися у ситуації, коли прибуток є, а коштів на податкові зобов’язання — немає.
Наскільки жорсткі санкції?
Українська податкова система — не з тих, що позбавить підприємця останнього, але й не «пробачає помилки». Санкції за порушення бувають досить фінансово болісними, особливо якщо йдеться про системні порушення або умисне ухилення від сплати:
➡️ штрафи за несвоєчасну подачу звітності — від 340 до кількох тисяч гривень залежно від типу документа та затримки
➡️ пеня — нараховується за прострочення сплати податку
➡️ адміністративна відповідальність — попередження або штрафи, що накладаються податковими органами
➡️ фінансова відповідальність – до 25%, а при повторному порушенні — до 50% від суми недоплати та заниження податкового зобов’язання
➡️ блокування податкових накладних — одна з найбільш критичних санкцій для платників ПДВ, яка блокує роботу компанії
➡️ позапланові перевірки — якщо виявлено серйозні невідповідності або скарги.
Для прикладу: якщо ФОП на спрощеній системі «забув» подати декларацію, то вже через кілька днів отримає повідомлення про штраф, а за наступні місяці — пеню та загрозу анулювання платника єдиного податку.
Важливо також знати, що податкова має право на стягнення заборгованості через рахунки підприємця або компанії. А з 2022 року активно застосовується автоматизована система моніторингу ризиків (СМКОР), яка «помічає» будь-які підозрілі операції.
Отже, податкові порушення в Україні — це не просто помилка. Це ризик для бізнесу. І нехай навіть у вас «все гаразд», варто періодично проводити внутрішні аудити та мати зв’язок з досвідченим бухгалтером або податковим консультантом.
Будь завжди в курсі
