Соціальний статус

Що таке соціальний статус?

Людина – створіння соціальне. Вона живе та реалізує себе у суспільстві. І, як у будь-якій системі, у суспільстві склалася своя соціальна ієрархія. Місце людини у суспільстві визначається її соціальним статусом. Фактично соціальний статус – це критерій значущості індивіда у суспільстві, що полягає у його впливі на все суспільство або певну його частину.

На відміну від індійської кастової системи, у якій наперед визначається соціальний статус, європейська цивілізація більш ліберальна. Ми можемо напряму впливати та змінювати рівень своєї соціальної значущості. У нашому суспільстві створені базові умови для розвитку особистості та загалом відсутні обмеження чи заборони зміни соціального статусу.

За результатами багатьох експериментів доведено, що навіть у маленьких соціумах починає формуватися ієрархічна структура, в якій одні особи набувають впливу над іншими. Така природа людини, що сформувалася еволюційно. Людина з вищим соціальним статусом має більше можливостей, краще забезпечена, отримує більше та й загалом стає більш відомою та привабливою. Бенефіти від росту соціального статусу очевидні, тому люди намагаються його підвищувати. Щоправда не усім це вдається, бо відсутнє розуміння, як цього досягти.

Що підвищує соціальний статус?

Оскільки соціальний статус проявляється у потенціалі (впливі) особи, то стає зрозумілим, що він напряму залежить від її можливостей. А що надає нам такі можливості? – Ключових ресурсів є два: фінансові спроможності та соціальні контакти.

Якби з фінансовими спроможностями все більш-менш зрозуміло. Оскільки ми живемо у меркантильному суспільстві, то наявність фінансового ресурсу дає тобі більше можливостей для отримання знань, реалізації себе та задумів, більш комфортних умов існування. За наявності власних або доступу до власних ресурсів, ти можеш реалізовувати більш складні та масштабні проекти, що дають більший прибуток, ти можеш наймати кращих спеціалістів та делегувати їм різноманітні функції або отримувати потрібні практичні знання.

Другою складовою твого потенціалу є соціальні контакти. Нагадаю, що людина створіння соціальне і вона реалізує себе у соціумі шляхом побудови різноманітних соціальних зв’язків. У процесі діяльності кожна людина заводить знайомства для подальшої взаємодії. При цьому подібне притягується до подібного, що обумовлюється схожим рівнем життя, інтересами та потенціалами. Кожен індивід почуває себе більш комфортно у спільноті з більш-менш рівноправними по статусу особами, бо це нівелює дисбаланс, створює умови для партнерських довірливих стосунків.

Зверніть увагу, що побудова та підтримка соціальних контактів також потребує фінансового ресурсу, а корисні знайомства значно розширюють ваш потенціал та відповідно підвищують соціальний статус.

Що впливає на результативність?

Потенціал особистості зазвичай оцінюють за результатами її попередньої діяльності. Часто діти отримують від своїх батьків кошти, інші активи, корисні знайомства, проте без уміння усім цим користуватися, соціальні зв’язки руйнуються. Чому так відбувається? – Бо неможливо передати навички ведення діяльності та комунікації.

Навички ведення діяльності полягають у вмінні використання усієї сукупності свого попереднього досвіду, який дозволяє “відчути ситуацію”, зрозуміти потрібний момент, проаналізувати стан, оцінити потенціал, вжити необхідних дій, уникнути наслідки потенційних та реальних ризиків.

Так само на базі особистого досвіду будуються контакти. Досвід попередніх взаємодій дозволяє швидше та правильніше визначити контакти, які потрібно задіяти, способи взаємодії, реалізації взаємовигідної комунікації шляхом врахування інтересів усіх учасників. При тривалих взаємодіях формується певний рівень довіри та розуміння, плануються наступні етапи комунікації.

Так само як ми оцінюємо потенціал та корисність свого контрагента, так і він оцінює кожного з нас. А за яким критерієм ми робимо оцінку? — Правильно, за його попередньою результативністю, яка полягає в успішності реалізації проектів та задоволеності учасників комунікацій.

Як підвищити свій досвід?

Як кажуть класики: “Досвід — син важких помилок”. З цим висловом не посперечаєшся. Проте є деякі нюанси, на яких варто зупинитися детальніше.

Досвід — це знання, що отримані нами у процесі діяльності, про ефективність власних заходів. Він полягає у розумінні умов, власних заходів, витрачених ресурсів та досягнутого результату. Зазвичай, чим більшим досвідом володіє людина, тим менше помилок вона допускає та тим успішнішою є. Однак і тут не все так просто, бо на кожну ситуацію впливає багато факторів і невелика відмінність у заходах (іноді випадкова) може вплинути на отриманий результат та досвід.

Прикладом може стати історія про будівництво двох ідентичних металургійних комбінатів під час Радянського Союзу. Двом досвідченим керівникам надали однакові завдання, креслення та ресурси для побудови комбінатів. На отриманий результат вплинули різні підходи до будівництва. Один з керівників почав будувати усі 4 домни паралельно, інший — почергово. Ніби, яка різниця? — але ефект був різний через те що: паралельне будівництво створило підвищений тиск на постачальників — потрібно було відвантажувати велику кількість ідентичних матеріалів, що викликало перебої; у кресленнях виявилася помилка, що змусило перебудовувати домни; до завершення будівництва комбінат не починав виробляти продукцію. Другий з керівників будівництва таких проблем не мав: почерговість не викликала “завалу” постачальників та транспортування, помилку у кресленнях помітили під час будівництва другої домни — тому менше потрібно було перебудовувати, і головне — поки будували четверту домну, першу вже запускали у роботу — економічний ефект був кращим.

Що призвело до такої різниці: випадковість чи передбачуваність наслідків — загадка. Проте досвіду будівництва такого масштабу не було ні в одного, ні в іншого. Можливо виявилася наявність теоретичних знань. Саме теоретичні знання можуть значно полегшити набуття успішного досвіду, бо у них полягає опис принципів практичного досвіду інших людей.

Що таке проактивність?

Щоб отримувати досвід, результати та підвищувати свій соціальний статус необхідно діяти. Проактивність – це характеристика особи, яка демонструє її спрямованість на виконання рішучих дій. Проактивна особа багато часу приділяє отриманню знань, розвитку та підтримці комунікативних зв’язків, підбору та реалізації різноманітних проектів, аналізу досягнутих результатів та допущених помилок. Завдяки сталим діям підвищується потенціал людини, її рішучість та успішність. Ризики стають виправданими, а наслідки передбачуваними. Вони стають успішними та відомими. Цікаві знайомства та пропозиції самі йдуть до них. Досягнути значимих результатів у соціумі без проактивної позиції – надто складна задача.