Представництво нерезидента
📑 З цієї статті дізнаєтеся про:
Що таке представництво нерезидента?
Усе більше іноземних компаній розглядають можливість виходу на український ринок. Хтось — для розвитку бізнесу, хтось — для участі у відбудові країни, хтось — для розширення присутності у регіоні. Проте діяльність нерезидентів в Україні допускається лише у таких формах:
👉 створення компанії-резидента
👉 відкриття представництва
👉 договірне представництво українською компанією
У цьому матеріалі ми розглянемо таку форму участі, як представництво.
Представництво — це відокремлений підрозділ нерезидента, створений для ведення діяльності в Україні. Воно не є окремою юридичною особою, але має обов’язкову реєстрацію та податкові наслідки.
Найважливіше при цьому — правильно визначити, чи буде таке представництво постійним (комерційним) чи непостійним (некомерційним).
Постійне чи непостійне представництво?
Відповідно до пп. 14.1.193 Податкового кодексу України, постійним є представництво, яке повністю або частково здійснює господарську діяльність на території України.
Такою діяльністю можуть бути:
👉 підписання договорів в інтересах материнської компанії
👉 участь у переговорах та операціях, що мають прибутковий характер
👉 постійне зберігання товарів для подальшого продажу
👉 надання послуг понад 183 дні на рік
Непостійним або некомерційним є представництво, яке виконує виключно допоміжні функції — маркетинг, аналітику, пошук партнерів, інформаційний супровід. При цьому воно, хоча й зобов’язане стати на облік у податковій, проте:
👉 не здійснює комерційної діяльності
👉 не отримує дохід в Україні
👉 не є платником податку на прибуток
Як розмежувати тип представництва?
Правильна класифікація — це ключ до мінімізації податкових ризиків. Податкова служба України активно перевіряє діяльність нерезидентів, зокрема — чи не приховано господарську діяльність під виглядом некомерційного представництва.
Ознаки постійного представництва:
➡️ представники в Україні мають право діяти від імені компанії (укладати договори, вести переговори)
➡️ використання корпоративної пошти нерезидента
➡️ оплата оренди офісу та його утримання материнською компанією
➡️ діяльність співпадає з основною комерційною діяльністю нерезидента
➡️ наявність персоналу, залученого до виконання основної функції
Судова практика та позиція ДПС свідчать: якщо представництво виконує ті ж функції, що і материнська компанія, — податкова наполягатиме на його визнанні постійним. Це тягне за собою зобов’язання зі сплати податку на прибуток, ведення бухгалтерського обліку, подання декларацій.
Які наслідки за помилкову кваліфікацію?
Помилка в класифікації може дорого коштувати. Найчастішими наслідками є:
👉 штраф 100’000 грн за відсутність реєстрації як платника податків
👉 нарахування податку на прибуток з моменту фактичного початку діяльності
👉 втрата права на пільгове оподаткування доходів
👉 оспорювання податкової резиденції підприємства
Особливо ретельно перевіряються представництва у сферах IT, фармацевтики, будівництва та агросекторі — тобто тих, де часто працюють без створення юридичної особи, а функції виконуються через локальний персонал.
Як зареєструвати представництво?
З вересня 2024 року процедура змінилася. Замість звернення до Міністерства економіки, тепер реєстрацію проводить державний реєстратор або нотаріус.
Покроковий алгоритм у такому випадку буде виглядати наступним чином:
➡️ підготовка документів, до переліку яких будуть входити: рішення материнської компанії про відкриття, положення (аналог статуту), структура власності з кінцевими бенефіціарами. При цьому документи материнської компанії мають бути легалізовані (тобто проставлений апостиль або здійснене консульське засвідчення), з перекладом на українську мову, та нотаріальним посвідченням.
➡️ подача до реєстратора. Розгляд документів здійснюється у строк – до 5 робочих днів та за результатами позитивної оцінки поданих документів реєстратор вносить дані про представництво до ЄДР.
➡️ постановка на облік у ДПС. Обов’язково реєструється і представництво, і нерезидент як платник податків. У разі порушення строків — штрафи.
Суттєвий нюанс у тому, що представляти іноземну компанію при реєстрації має лише адвокат або інший суб’єкт фінансового моніторингу.


